Що поєднує літніх людей та молодь? Насамперед це фінансове становище. Найболючіша тема сьогодення — коли не вистачає пенсії, а молоді — грошей, аби забезпечити собі гідне життя.
Пенсійна тема сьогодні породжує чимало питань, адже багато хто вважає, що літнім людям мають допомагати їхні діти, у яких, до речі, також є сім’ї, які потребують підтримки. Слід зазначити, що більшість активних робітників не має надлишку грошей, щоб відкладати заощадження за рахунок повсякденних витрат, і причин цього безліч: низька заробітна плата, контрастні відмінності в оплаті праці, неправильні рішення щодо витрат тощо.
У 20 або 30 років людина навряд чи замислюється про свою майбутню пенсію. Молоді люди прагнуть красиво жити зараз, а не думати про старість, а даремно, оскільки потім красиве життя може відгукнутися маленькою пенсією.
Зазвичай, коли настає час виходу на заслужений відпочинок люди десь за тиждень ідуть до пенсійного фонду, аби дізнатися, на які гроші доведеться жити далі. Черга не складається із 20—30-річних осіб, а дарма. Адже є прислів’я: «Аби не померти з голоду у старості, деякі речі слід робити змолоду». Якщо тобі вже виповнилося хоча б 35 років, слід потурбуватися про своє майбутнє вже зараз. Краще поцікавитися цією темою, прорахувати, на що жити в старості.
Дуже важливо турбуватися про старість самому, адже сподіватися на державу марно. Так, у країні все ще діє пенсійна система, але в результаті її перерозподіл виходить не дуже правильним, оскільки одні отримують мізер, інші можуть дозволити собі пошикувати. Щороку ця велетенська пенсійна діжка зсихається. Чи можуть розраховувати на неї покоління 30-річних людей, або вона залишиться напівпорожньою чи взагалі розсохнеться?
Кожен із нас підсвідомо розуміє, що необхідно робити заощадження, якщо не на прийдешній рік, то на старість. Невеликий запас дає впевненість. Це те саме, як, наприклад, піти до спортзалу потренуватися. Для цього молодь також відкладає гроші, у чомусь собі відмовляє. Мабуть, найважче в цьому процесі — початок: відкласти першу суму, зробити перший крок незалежно від кількості грошей.
Отже, найважливіше — почати заощаджувати та реально відкладати деяку суму, виробити для себе звичку й дисципліну економії. Далі розуміння того, що мати певний грошовий запас і трохи напружуватися задля цього, стане цілком природним.
Другим питанням цієї проблеми є: «Де знайти гроші для накопичення?». Особливо тим, хто живе від авансу до зарплати. Тут є два варіанти: або зменшити витрати, або збільшити прибуток. Подібні роздуми змушують нервуватися, але проявляючи почуття стійкості та прагматизму, можна домогтися позитивного результату.
Відкладати гроші в трилітрову банку сьогодні не найкращий варіант, адже існує ризик спокуситися на якусь покупку на кшталт ноутбука чи новенького телевізора. Крім того, накопичення може «з’їсти» інфляція. Короткотривалі відкладання без хоча б мінімального ризику, мабуть, неможливі. Чого не скажеш про довготривале планування майбутнього.
Сьогодні у країні одним із найпопулярніших способів відкладати собі на старість є пенсійне страхування. Це така форма накопичення грошей, яка також передбачає можливість отримання додаткового інвестиційного доходу. Шкода, що сучасна молодь замислюється про пенсії далеко за 35. А треба набагато раніше, адже чим раніше почнеш відкладати, тим більше грошей можна заощадити.
Тут можна стверджувати, що час нам іде на користь, адже чим далі інвестиційний горизонт, тим більше ризиків, а чим більше ризиків, тим кращим виявиться очікуваний результат. Візьмемо приклад простого розрахунку: якщо щомісячні заощадження становитимуть 30 євро, за 5 років можна накопичити 1800 євро. Якщо водночас зробити інвестування цих коштів із продуктивністю у 5 % то ця сума збільшиться до 2089 євро. Логічно, якщо період заощаджень буде збільшено, то й суми будуть більшими.
Крім цього, існують ще варіанти заощаджень, але теж не безризикові. Здавна ще наші прадіди зберігали гроші під матрацом, але де гарантії того, що валюта не знецінеться. А вчасно придбати собі коштовні квадратні метри й мати додатковий прибуток з оренди житла — цілком гідні вкладення. Придбання нерухомості — один із надійних способів забезпечити собі гідне майбутнє. Так, однокімнатна квартира в столиці в 1990-х роках коштувала 10 000 доларів, а порівняно з нинішніми цінами на житло, що зараз можна купити за 10 000 доларів? Хіба що якусь халупку в передмісті Житомирської чи Кіровоградської області.
Що ж стосується банків, то тут також є великі ризики, і ніхто не дає гарантії, що установи будуть функціонувати багато років. Банківські зберігання не дадуть змогу великих заробітків, але принаймні якоюсь мірою переженуть інфляцію.
Необхідно надати можливість людям самостійно накопичувати собі пенсію, як це робить майже весь цивілізований світ. Так, держава може гарантувати виплати за цінними паперами, але це трохи не те, на що хочуть розраховувати українці. Людям необхідно мати власні пенсійні рахунки, щоб люди бачили, де зберігаються їхні кошти. Так кожен самостійно, скільки сам зможе і скільки сам вирішить, буде накопичувати собі на старість. А держава має контролювати й гарантувати інвестиційні установи, щоб люди могли бути впевненими в завтрашньому дні.
Не слід відкладати рішення заощаджувати на завтра — треба піклуватися про старість сьогодні, не покладаючись на державу!
Автор : Ірина Кожушко , регіональний директор “Goodwill Capital”